1. Завжди говори правду дітям, навіть тоді, коли це невигідно для тебе.
2. Не намагайся силою досягнути успіху.
3. Будь великодушним — умій прощати.
4. Не забувай хвалити.
5. Хвали в міру, вміючи.
6. Помічай найменші успіхи учня.
7. Оцінюй тільки вчинки дитини, а не її саму.
8. Знайди ключ до кожного.
9. Починай навчання не з букваря чи формул, а з радості.
10. Висловлюйся як можна ясніше й чіткіше.
11. Краще виховання — запрошення учня до роздумів.
12. Діти не повинні йти від вчителя підкореними.
13. Визнавай права учня на помилку. До того часу, поки у дітей є віра в добро, людину, ідеал, є й виховання.
14. Дитина ставиться до тебе так, як до неї ставляться дорослі.
15. Не кажи про учня «нездібний», а кажи: «Здібності у нього ще не розкриті».
16. Не можна говорити учням тільки про їх недоліки.
17. Не використовуй оцінки як засіб покарання.
18. Необдумане покарання дуже шкодить.
19. Нетактовність, несправедливість учителя — криміногенні.
20. Завищені вимоги до учня — одна з причин конфліктів.
21. Надайте підлітку самостійність. Виховуйте, але не контролюйте кожен крок, не підмінюйте виховання опікою.
22. Не підказуйте готового рішення, а показуйте шляхи до нього і час від часу розбирайте з дитиною його правильні і помилкові кроки до мети.
23. Не пропускайте моменту, коли досягнуто перший успіх.
24. Вчасно робіть зауваження, оцінюйте вчинок відразу.
25. Головне – оцінювати вчинок, а не особистість.
26. Дайте кожному учневі право на особисте ставлення до різних явищ в мистецтві, науці, культурі та в цілому до навколишньої дійсності.
27. Поважайте кожну думку учня, навіть якщо воно вам здається помилковим.
28. Вмійте слухати і чути учня. Заохочуйте учнів, що відстоюють свою точку зору.
29. Не бійтеся визнати свої помилки.
30. Учитель, заборона – найчастіше ознака слабкості, а не сили. Намагайтеся частіше говорити «можна».
31. Добрий вчитель – це не тільки той, хто вміє робити добрі справи, а, перш за все, хто не здатний робити дітям зло.