Роз’яснення Міністерства освіти і науки щодо змін у Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників.
Принципи
• «Гроші ходять за вчителем»;
• учитель сам вирішує, де і як підвищувати кваліфікацію.
МОЖЛ??ВОСТІ ДЛЯ ВЧ??ТЕЛІВ
Де вчителі можуть підвищувати кваліфікацію?
• в Україні;
• за кордоном, крім держави, що визнана державою-агресором чи державою-окупантом.
Форми, за якими можна підвищувати кваліфікацію:
• інституційна (як очна – денна та вечірня, так і заочна);
• дистанційна;
• мережева;
• дуальна;
• на робочому місці;
• на виробництві;
• інші форми, які обере педагог.
Форми підвищення кваліфікації можуть поєднуватись.
Види підвищення кваліфікації
1. Навчання за програмою підвищення кваліфікації, у тому числі участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо.
2. Стажування.
Можуть бути визнані як підвищення кваліфікації участь у програмах академічної мобільності, наукове стажування, самоосвіта, здобуття наукового ступеня, здобуття вищої освіти. Такі види мають особливості, прописані у п. 26-30 Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників.
Вчитель самостійно обирає форми, види, напрями та суб’єктів підвищення кваліфікації.
ОРГАНІЗАЦІЯ
У приватних і корпоративних закладах освіти особливості організації визначають засновники або уповноважені органи.
У закладах спеціалізованої освіти / зі специфічними умовами навчання /вищої освіти зі специфічними умовами навчання особливості організації визначають державні органи, до сфери управління яких належать такі заклади.
Хто може підвищувати кваліфікацію педагога?
Суб’єкти підвищення кваліфікації:
• заклад освіти або його структурний підрозділ;
• наукова установа;
• юридична особа;
• фізична особа, в тому числі – фізична особа-підприємець.
Всі суб’єкти повинні провадити освітню діяльність у сфері підвищення кваліфікації педагогічних та/або науково-педагогічних працівників.
Де може проходити підвищення кваліфікації?
За місцем:
• власної освітньої діяльності суб’єкта;
• роботи педагога;
• за іншим місцем/місцями;
• дистанційно, якщо це передбачено договором/програмою.
Педагоги можуть підвищувати кваліфікацію в різних суб’єктів.
Тривалість підвищення кваліфікації
• Для педагога загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти – не менше 150 год./5 років.
• Для педагога дошкільної, позашкільної та фахової передвищої освіти – встановлюється його засновником (або уповноваженим ним органом), але не може бути менше 120 год./5 років.
• Для педагога вищої і післядипломної освіти – не менше 6 кредитів ЄКТС протягом 5 років.
Обсяг встановлюється в годинах та/або кредитах ЄКТС за накопичувальною системою. Один кредит ЄКТС – 30 годин.
Обсяг програми визначається відповідно до її фактичної тривалості в годинах без урахування самостійної (позааудиторної) роботи або в кредитах ЄКТС з урахуванням самостійної (позааудиторної) роботи.
Документ про підвищення кваліфікації
Видається вчителю за результатами підвищення кваліфікації.
Технічний опис, дизайн, спосіб виготовлення, порядок видачі та обліку визначає суб’єкт.
Документі має містити:
• повне найменування суб’єкта (для юридичних осіб) або ПІБ фізичної особи (для фізичних осіб і ФОП), яка надає освітні послуги з підвищення кваліфікації;
• тему (напрям, найменування), обсяг (тривалість) у годинах та/або кредитах ЄКТС;
• ПІБ особи, яка підвищила кваліфікацію;
• опис досягнутих результатів навчання;
• дату видачі та обліковий запис документа;
• найменування посади (у разі наявності), прізвище, ініціали особи, яка підписала документ від імені суб’єкта, її підпис.
Якщо документ виданий суб’єктами-нерезидентами України, він може містити іншу інформацію і потребує визнання педагогічною (вченою) радою закладу освіти.
Оприлюднення
Протягом 15 календарних днів після видачі документів про підвищення кваліфікації суб’єкт оприлюднює їх перелік на своєму веб-сайті.
Перелік має містити таку інформацію:
• прізвище та ініціали вчителя, який пройшов підвищення кваліфікації;
• форму, вид, тему (напрям, найменування) та його обсяг (тривалість) в годинах або кредитах ЄКТС;
• дату видачі та обліковий запис документа про підвищення кваліфікації.
Визнання результатів
Якщо суб’єкт має ліцензію на підвищення кваліфікації або навчає за акредитованою освітньою програмою – результати не потребують окремого визнання чи підтвердження. Результатом підвищення кваліфікації може бути присвоєння повних або часткових професійних/ освітніх кваліфікацій.
Результати навчання у інших суб’єктів мають бути визнані рішенням педагогічної (вченої) ради закладу освіти вчителя, який підвищував кваліфікацію. Порядок визнання результатів встановлює сама педагогічна (вчена) рада.
Фінансування
Джерела фінансування підвищення кваліфікації педагогів:
• кошти державного, місцевих бюджетів;
• кошти фізичних та/або юридичних осіб;
• інші власні надходження закладу освіти та/або його засновника;
• інші джерела, не заборонені законодавством.
Обов’язково:
• укласти договір із зазначенням джерела фінансування, якщо підвищення кваліфікації–за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, інших коштів, затверджених у кошторисі закладу;
• факт підтвердити актом про надання послуги з підвищення кваліфікації; акт є підставою для оплати послуг суб’єкта згідно з укладеною угодою щодо підвищення кваліфікації.
ПРОГРАМА ПІДВ??ЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ
Принципи
• свобода і відповідальність суб’єкта (розробляє і затверджує програму суб’єкт підвищення кваліфікації. Її може бути розроблено на основі типових програм, що затверджуються МОН);
• відкритість (суб’єкт забезпечує відкритість і доступність інформації про кожну власну програму, оприлюднюючи її на своєму веб-сайті).
Інформація
Програма повинна містити інформацію про:
• її розробника/розробників;
• найменування;
• мету;
• напрям;
• зміст;
• обсяг (тривалість), що встановлюється в годинах та/або в кредитах ЄКТС;
• форму/форми підвищення кваліфікації;
• перелік компетентностей, що вдосконалюватимуться/набуватимуться (загальні, фахові тощо).
Також програма може містити інформацію про:
• розподіл годин за видами діяльності: консультація; аудиторна, практична, самостійна і контрольна робота тощо;
• особу/осіб, які виконують програму: освіта, категорія, науковий ступінь, педагогічне/вчене звання, досвід роботи тощо;
• строки виконання програми;
• місце виконання програми;
• очікувані результати навчання;
• вартість або про безоплатний характер;
• графік освітнього процесу;
• мінімальну та максимальну кількість осіб в групі;
• академічні, професійні можливості за результатами опанування програми;
• можливість надання подальшої підтримки чи супроводу;
• додаткові послуги: трансфер, проживання і харчування, послуг для осіб з інвалідністю тощо;
• документ, що видається за результатами підвищення кваліфікації тощо.
Стажування
Здійснюється за індивідуальною програмою, яка розробляється і затверджується суб’єктом.
Індивідуальна програма стажування повинна містити інформацію про обсяг, очікувані результати навчання. Може містити іншу інформацію, що стосується проходження стажування вчителем.
Для проходження стажування суб’єкт підвищення кваліфікації та заклад освіти, працівник якого має пройти стажування, укладають договір.
Індивідуальна програма – невід’ємний додаток до договору.
Стажування може здійснюватися в:
• y закладах освіти;
• установах;
• організаціях;
• на підприємствах.
Стажування педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів освіти, крім закладів вищої і післядипломної освіти:
• в закладі освіти за місцем роботи працівника;
• в іншому закладі освіти.
Керівником такого стажування має бути педагогічний або науково-педагогічний працівник, який працює у суб’єкта підвищення кваліфікації за основним місцем роботи, має науковий ступінь та/або вчене, почесне чи педагогічне звання, крім звання «старший вчитель», та/або успішно пройшов сертифікацію в установленому законодавством порядку.
Стажування педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів вищої і післядипломної освіти:
• y закладі освіти за місцем роботи працівника;
• y іншому закладі освіти;
• y науковій установі.
Керівником такого стажування призначається науково-педагогічний чи науковий працівник, який працює у суб’єкта за основним місцем роботи, має науковий ступінь та/або вчене звання і не менше 10 років досвіду роботи на посадах науково-педагогічних чи наукових працівників.
Стажування у інших суб’єктів має відбуватись під керівництвом працівника, який має відповідний досвід роботи та кваліфікацію (далі – керівник стажування).
Оплата праці керівника стажування у інших суб’єктів визначається суб’єктами самостійно або на підставі укладених договорів про стажування педагогів.
Один день стажування оцінюється у 6 годин або 0,2 кредиту ЄКТС.
ОСОБЛ??ВОСТІ ДЛЯ РІЗН??Х ПЕДАГОГІВ
Педагоги загальної середньої, дошкільної, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти
• Педагоги закладів дошкільної, позашкільної, професійної (професійно-технічної) проходять підвищення кваліфікації не рідше 1 разу на 5 років.
• Педагоги закладів загальної середньої та фахової передвищої освіти проходять підвищення кваліфікації щороку
Основні напрями підвищення кваліфікації:
• розвиток професійних компетентностей: знання навчального предмета, фахових методик, технологій;
• формування у здобувачів освіти спільних вмінь для ключових компетентностей а саме читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми;
• психолого-фізіологічні особливості здобувачів освіти, основи андрагогіки;
• створення безпечного та інклюзивного освітнього середовища, особливості інклюзивного навчання, забезпечення додаткової підтримки в освітньому процесі дітей з особливими освітніми потребами;
• використання інформаційно-комунікативних та цифрових технологій в освітньому процесі, включаючи електронне навчання, інформаційну та кібернетичну безпеку;
• мовленнєва, цифрова, комунікаційна, інклюзивна, емоційно-етична компетентність;
• формування професійних компетентностей галузевого спрямування, опанування новітніми виробничими технологіями, ознайомлення із сучасним устаткуванням, обладнанням, технікою, станом і тенденціями розвитку галузі економіки, підприємства, організації та установи, вимогами до рівня кваліфікації працівників за відповідними професіями (для працівників закладів професійної (професійно- технічної) освіти);
• розвиток управлінської компетентності (для керівників закладів освіти, науково-методичних установ та їхніх заступників).
